Тридцять другий випуск програми (середа 21 вересня 2011), в гостях - філософ, політолог, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку.

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

Досьє: Видрін Дмитро Гнатович.

Місце народження, освіта. Народився 25.05.1949, в селі Назрань Чеченської Автономної Республіки. У 1972-му закінчив філософський факультет Київського університету ім.Т.Шевченка за спеціальністю “викладач філософських дисциплін та суспільствознавства”.

Кар’єра. Після закінчення вузу працював інженером Інституту кібернетики Академії наук України (АНУ) і кореспондентом газети “Комсомольское знамя”. З 1976 року – науковим співробітником Інституту філософії АНУ, де в 1982-му захистив кандидатську дисертацію на тему “Методологічні аспекти теорії якості життя”.

У 1987-1991 рр.. Д. Видрін працював викладачем, завкафедрою політології Київського інституту політології і соціального управління. У вересні 1991-го очолив Міжнародний інститут глобальної і регіональної безпеки. У 1994-1996 рр.. був радником Президента України Леоніда Кучми з питань внутрішньої політики. У 1997-му став одним з керівників Південноукраїнського економічного союзу, в 2000-му – президентом Всеукраїнської медіа-корпорації “Ведомости”. Тоді ж політолог і політтехнолог не втримався від спокуси стати активним політичним гравцем. Для реалізації планів вибрав партію “Яблуко” Михайла Бродського. У 2002-му в ролі заступника голови партії пішов на парламентські вибори, однак для подолання прохідного бар’єру голосів виборців цієї політичної сили не вистачило.

В останні роки Д. Видрін керував громадською експертною організацією “Європейський інститут інтеграції та розвитку”, був одним з найбільш цитованих українськими ЗМІ експертів-політологів. Він автор і співавтор понад 500 робіт з політології, міжнародних відносин і філософії.

На парламентських виборах-2006 Д. Видрін знову вирішив спробувати себе в ролі політика. Пройшов до Верховної Ради під № 92 виборчого списку Блоку Юлії Тимошенко. У парламенті очолив підкомітет з питань глобальної безпеки і стабільного розвитку Комітету у закордонних справах.

У 2009 р. Указом Президента Віктора Ющенка призначений заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони. 28 грудня 2010 Указами Президента Віктора Януковича звільнений з РНБО і тут же призначений позаштатним радником глави держави.

Погляди. Ще поза-минулої зими як представник непримиренної опозиції до антикризової коаліції, основну роль в якій грає Партія регіонів, і уряду В. Януковича Д. Видрін говорив, що ідея Ю. Тимошенко про дострокові парламентські вибори аж ніяк не похована. Просто, за його словами, вона перейшла з домінуючою теми в супутню. Щодо того, яким чином вишикується механізм роботи опозиції, депутат прогнозував, що він “буде створено за допомогою головного українського методу – проб і помилок”. Особисто він вважав найголовнішим напрямком прийняття ефективного закону про опозицію та формування опозиційного уряду.

На потенційних союзників по опозиції Д. Видрін дивився скептично. В одному з інтерв’ю він сказав: “Я не знаю жодної справи, яка” Наша України “довела до логічного кінця”. Втім, і на питання “сильна опозиція БЮТ?” депутат однозначно відповісти не зміг. “Якщо покласти на одну чашу терезів Юлію Володимирівну, а на іншу – всю нашу величезну фракцію, то, звичайно, Тимошенко переважує відразу, – сказав він. – Тому проблема Юлії Володимирівни – порушити свій комфорт і почати або підтягувати людей, або давати більше функцій тим, хто може в якійсь мірі скласти їй внутрішньопартійну конкуренцію”.

Чи то не будучи “підтягнутим” до Ю. Тимошенко, чи то не зумівши скласти їй конкуренцію внутрішньопартійну, чи то у зв’язку з близькістю до М. Бродського, який в квітні 2009 зі скандалом розірвав політичний союз з Леді Ю, Д. Видрін також пішов на загострення відносин з главою фракції. Піком його незгоди з лінією БЮТ стала відмова написати заяву про складання депутатських повноважень (втім, на це наважився не він один). У той час як для опозиції було вкрай необхідно зібрати 151 така заява – щоб легітимізувати розпуск Віктором Ющенком Верховної Ради V скликання. Д. Видрін і ще четверо відмовників створили в парламенті позафракційне об’єднання “Вільні демократи”. Крім того, політик та політолог став членом політради і президії нової Партії вільних демократів, зареєстрованої М. Бродським наприкінці березня 2007-го.

Д. Видрін – автор (співав.) понад 300 праць, зокрема 15 індивідуальних та колективних монографій з політології, міжнародних відносин і філософії: «Все на продажу» (1986), «Очерки практической политологии» (1991), «Невостребованные идеи» (1990), «Украина на ядерных качелях» (1994), «Украина на пороге XXI столетия» (1996), «Политика: история, технология, экзистенция» (2001) та ін.

Сім’я, хобі. Д. Видрін одружений. Подружжя виховали дочку. Серед особистих захоплень політика, політолога і політтехнолога – східні єдиноборства, підводне плавання.